Сновидіння
Видіння у сні – мене сон ніжним сном
Переставив…- планету чи сутність.
На мільйони років, по приспаних піском,
У часи, де Господь наш могутній
Творить ще чудеса між прекрасного Я,
Бо не знав іще зради дитини.
Сотворив лише Всесвіт й тварин цього дня.
Зупинився й не гне більше спини.
В білім світлі зорі розпливається край,
Де в гармонії сяйва долини
Звірі бавлять дітей, діти бавлять цей Рай,
Бо нема в видноколі людини.
Усміхнувся Творець, і роздмухав Він пил –
Підготовлену плоть для Адама.
Ні для чого роки, в них потрачених сил.
Океан тут тепер – тиха яма.
Сон зі сном не в ладах моє щось пробудив,
Все для чого, куди, з нівідкуди.
Так було все прекрасно, коли я не жив,
До пори, як не жили тут люди.
