Душечка
Де ти гуляєш, душечко, кожної ночі?
Бо вже й не відаю, часом, чи сплю я, чи ні.
То утікаєш, а поряд сичать поторочі,
То розмовляєш із ангелами на вікні.
Помандрувала раптово в минулі століття,
Важко впізнати себе у такому вбранні:
Сукня впідлогу, на шиї коштовне каміння,
З безлічі люду ніхто не знайомий мені.
Господи, хто вони, всі ці пани і панянки?
Кілька зі мною провадять сумнівний ґешефт...
Стіни палацу і нетрі.
Підвали і замки.
Втеча і втома.
В руках мережкове саше...
Душечко люба! Смілива нічна мандрівнице.
Через твої походеньки, світанки - це рай.
Але нехай.
Доки тілу розм`яклому спиться,
Душе, літай.
Розганяйся, стрибай і літай!
Київ, 25.02.2020
