03.03.2020 02:05
for all
86 views
    
rating 5 | 9 usr.
 © Ганна Коназюк

Котики вербові

Котики вербові

Котики вербові, котики пухнаті

В кришталевій вазі, в материній хаті.

В залі з підвіконня зазирають в шибку, 

Чи, бува, здалеку донечок не видко.


Котики вербові, котики з-над Бугу

Викликають радість, й одночасно тугу.

Що не вернуть роки, там де я дитина, 

Де була уповні вся моя родина.


Котики вербові у метро "Почайна"

Продає старенький дешево, звичайно.

Я куплю букетик і поставлю в вазу

І весна у серце увійде одразу.



Київ, 03.03.2020

Публікації: Ганна Коназюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.04.2020 16:06  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую, Мальвочко!!!)) 

 27.03.2020 15:19  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Співзвучне ❤️
Дякую! 

 04.03.2020 11:52  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, Олександре Миколайовичу!!! 

 04.03.2020 11:51  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, Сітланочко, за теплі слова!!! 

 03.03.2020 20:44  Панін Олександр Мико... => © 

Гарні котики,
Теплі, аж гарячі,
Душевні, чарівні! 

 03.03.2020 18:51  Світлана Рачинська => © 

Аню, цей неймовірний вірш може доповнити лише твоє трепетне прочитання, яким ти нас потішила! Неймовірно гарно, поетко! В Улюблене, без слів... 

 03.03.2020 16:32  Савчук Віталій Волод... => © 
 03.03.2020 16:26  © ... => Каранда Галина 

Щиро дякую, Вам Галю! 

 03.03.2020 14:31  Каранда Галина => © 

дуже сподобалося! Щемно... 

 03.03.2020 13:10  Борис Костинський => © 

Дуже приємно, пані Ганна, що мій коментар ТАК Вам сподобався! :-) 

 03.03.2020 09:12  © ... => Савчук Віталій Володимирович 

Дякую, Віталію!!! 

 03.03.2020 09:11  © ... => Борис Костинський 

Мені так приємно читати теплі слова на свою адресу стосовно мого віршика. Починаючи день з чашки кави і прочитання такого зворушливого коментаря, впевнена, що він (день) буде неймовірно щедрим на приємності.
Уклінно Вам дякую! 

 03.03.2020 07:05  Савчук Віталій Волод... => © 

чудові рядочки... 

 03.03.2020 02:58  Борис Костинський => © 

Але до сліз довели, пані Ганна! Ваш вірш - шедевр! В такому коротенькому творі Ви змогли сказати і показати купу всього! Тут і пекуча ностальгія за дитинством, і біль за втраченими близькими, і, наостанок, - картинка суворої реальності українського буття - дідусь продає букетик котиків у метро, продає задешево, бо треба заробити хоча б щось... Аплодую, пані Ганна! Аплодую щиро та завзято!