Отче наш
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Отче наш добрий – чарівного промінь,
Молочної річеньки в казочці повінь.
Тепло найніжніше у світі заглади,
Пожива безмежна в лещатах блокади.
Візьми мою душу, візьми мою суть,
На ручках Ангелики хай понесуть.
Відкриються стулки прекрасних світів,
Щоб я там одвічно з Тобою летів.
Щоб злитися поглядом Твоїх очей,
Де більше не буде злиденних ночей.
Молитвою вічною благо пройме,
Де Дух Твій назавжди мене обійме.
