10.07.2011 11:49
-
1221
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Старість

Старість

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

На лавці коло хати дід

Сів трохи сонечка спіймати,

А на колінах рідний кіт

Теж умостився подрімати.


Дрімотна пісенька кота

Старому радість дарувала,

Та остогидла самота

Щасливі миті десь ховала.


На лобі зморшки й на щоках,

Мішки незгод попід очима…

Ковінька у слабких руках

Вік додавала за плечима.


Думки з літами в унісон

Ховались за буття горбами,

А дід котячий пестив сон

І мовчки ворушив губами.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.07.2014 01:13  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово, поетично.

 10.07.2011 19:28  Антоніна Чернишенко 

Гарний котик на картинці, ну і безумовно і сам вірш

 10.07.2011 14:47  © ... 

Дякую, люди, за добре слово!

 10.07.2011 14:10  Оля Стасюк => © 

Гарно. Зрозуміло, що дід не був поетом, бо душа поета не старіє. Ніколи...
А вірш раджу почитати і молодим. Щоб не забувати старше покоління... Дякую за приємні спогади, навіяні поезією... :))) ;)))

 10.07.2011 13:56  Тарас Іванів => © 

Дуже актуально!!!)))