Я біль свою ховаючи плекаю,
Нестерпну, зубної болі більшу,
Не проклинаю, і не відпускаю.
Навіщо?
У ній пульсує: «ти ще відчуваєш».
Ще нерв натягнутий струною
Від подиху твого вібрує
Тобою.
Болить, живий, ще на сьогодні маю
Те, що ніяк не можу зберегти
Те, що лиш біль на осліп відчуває
Залишене мені.
Тобою, провидінням, долею, чи демоном кохання
Не знаю, і ти не будеш знати.
Одне бажання, відчувати, хай болі
Ховаючись плекати.
Дрогобич, 2011
