Темна нічка у твоїх очах не спить
Огортає, пестить, обціловує, ковтає.
Марно, до світанку не відпустить.
Вичавить, нестерпним болем заспіває.
Мучусь, проклинаю, сповідаюсь, каюсь.
І знов грішу, і знов шукаю, знаю.
Усе я знаю, на себе вже не сподіваюсь.
Ніч темну, ніч не відпускаю.
Зоря пекельна подруга світанку
Без леза розтинає, спокутує, вбиває
Усе що було у ночі, до самого останку
І пусткою мене хворіти залишає.
Я гину у твоїх очах бездонних,
І не знаходжу собі місця коли їх нема.
І ти мені нічим не допоможеш,
Лиш спопелиш найкращі почуття.
Дрогобич, 2011