Протест
з рубрики / циклу «Задумуючись»
Я вимагаю слова,
я дратую увагу,
знов наламаю дрова
змагаючись за чиюсь повагу.
Я вимагаю бруду
бійку я провокую,
горланю на повні груди,
нахабності мені не бракує.
Я вимагаю правди,
байками жити не хочу,
та пласкі блакитні екрани,
замилюють мені очі.
Я вимагаю права,
злісно насуплюю брови,
та невидимі можновладці,
мене доять ніби корову.
Я вимагаю крові,
я вимагаю м`яса,
та без сторонньої допомоги,
гине вся людська раса.
Я розбиваю лоба,
б`юсь головою об стінку,
та цегла найвищої проби,
не пробити наскрізну дірку.
Я поламав усі нігті,
шкребуся в зачинені двері,
до обрію хотів би побігти,
та до кісток в мене ноги обдерті.
Я вимагаю їжі,
для розуму і для шлунку,
та на скулах у мене грижі,
і граніт вищого ґатунку.
Я вимагаю дії
я вимагаю руху,
та повз мене проходять події,
а мені в`яжуть за спиною руки.
Я вимагаю тиші,
мовчання німого благаю,
та зайняті всюди ніші,
обабіч байдужістю помираю.
Я вимагаю свободи,
щоб вітер руками ловити,
та мовчки, згорбившись чахну,
в кайданах стереотипів.
Я вимагаю відмови,
мій протест нічого вже не рятує,
заперечую своє заперечення,
і знову я протестую.
І я вимагаю слова...