12.07.2011 10:53
-
481
    
  9 | 9  
 © Тарас Іванів († 2012)

Свята математика

Нема буденності в прекраснім дикім світі. 

Кольори квітами встеляють юну смерть. 

Хто плачем, а хто сміхом оповитий. 

Злорадство вітру демонів злих жертв. 


Розкреслий стовбур у нічному буревії 

Ще молодого, та вже вбитого життя, 

Зітліє в праху із дощами – жарт стихії

Померла в небі неприкаяна зоря. 


Падіння карою на дві живі істоти 

Прийшло збагенно в незбагненність полюсів. 

Це Хтось рахує, Хтось пантрує лік пустоти, 

У співвідношені святім – життя і снів. 


У точній кількості найменші всі іскринки, 

Що в небесах гарячих світло віддають, 

У Всеземному мають свої половинки, 

А все живе несе у небо свою суть. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2012 13:18  Оля Стасюк 

 12.07.2011 12:11  Тетяна Чорновіл 

Зайнялися б краще чимось корисним... А то, мабуть набридло рахувати та пантрувати... :)))