Кошенята
Стріха відкриється, впадуть ще зорі
В зіницю закохану, в чистому морі.
Обмиється виродок в біле ягня,
І дасть йому небо високе знання.
Зв’язалися в вузлик священні науки,
Для нас заскладні у розгадці ті звуки.
Життя не одне стало сонячним днем,
А ми, кошенята, кудись собі йдем.
Усе нам цікаво, розгризти ми хочем
Складні алгоритми, поки десь не вскочим.
Ми любим кохати, і жити в любові,
Та лишенько наше – усе це в розмові.