11.06.2020 00:29
for all
9 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Марія Деленко

Ти - вітер...

Ти - вітер...

Ти – вітер, а я – твоє літо,

Де вруниться колосом жито,

Де губиться в травах стежина,

Де в цвіті казкова долина,

У небі громів колісниця,

На струнах дощу – кольориця.

Твої там розсипались зорі,

А місяць човном у просторі

Над нами у Всесвіті плине,

І тихо в вікно моє лине,

Леготом ніжним зігріта,

Мелодія нашого літа.



Як знайомий нічний отой вітер…

Як тебе невидимку побачу…


Марія Деленко цікавиться

  • Марія ДеленкоМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора