Поїзд
Життя – це поїзд з одним напрямом.
І хто тут їде? Хто? Куди?
Хоча всі їдуть одним потягом,
Та в кожного свої шляхи.
А на пероні кожен хоче встигнути
На свій оплачений, омитий потом рейс
І находу у поїзд отой плигнути,
Зібрати почуття у тугий кейс.
А я ще поки що стою на цім пероні
У роздумах куди же далі йти,
До потяга дні лиш перепони,
Та він вже має точно підійти.
Чому ж навколо тиша і не крикнути,
Коли від почуттів в душі фонить,
Та прагнеш встигнути, лиш тільки встигнути,
Не зупинитись, навіть, і на мить.
Адже немає геть нічого гіршого
Ніж провести в чеканні це життя
І потяга прогавити успішного,
Тримаючи на нього вже квитка.
Спішися жити, плакати, радіти,
Спішись пізнати перш за все себе,
Та не забудь, що маєш ти любити,
Любити – ти, любити – і тебе!
9. 07. 2011
