06.07.2020 22:55
для всіх
81
    
  1 | 1  
 © Марія Деленко

Йде моє закосичене літо

Йде моє закосичене літо

Йде моє закосичене літо

Босі ноги вмиває в росі, 

Синь небес у криницях розлито, 

Пише жайвір сонату красі.

Ноти сипляться в вітра долоні, 

В трави падають срібним дощем, 

Сінокосець-їздець в фаетоні

Зупиняє коня під плющем.

У житах мріють маки черлені, 

Стрічка-стежка у далеч манить, 

Де гойдаються верби зелені

І живе неповторності мить.

Де дитинство біжить манівцями, 

Де такий ще незвіданий світ.

Квітне літо моє чебрецями

І вже вкотре ронитиме цвіт…

Ось духмяниться вечір, врочисто

Поспішає зірниці навстріч, 

Зодягаюся в думку-намисто, 

Йду за руку із віршем у ніч...

 


Сінокосець - давня назва липня



м. Львів, 05.07.2020

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!