10.07.2020 11:27
for all
14 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Владимир Нищимный

Засоромились зорі...

Засоромились зорі, неначе

До грудей місяць їх притулив, 

А самотня верба потай плаче -

В лузі хтось їй туман простелив.


При дорозі тополі в маківках

Заколихують ніч в унісон, 

Час поволі згасає в домівках

І мандрує до ранку у сон.


Вітерець шелестить під віконцем

І шукає в траві свій нічліг, 

Новий день у село незнайомцем

Вже спішить розпочати свій біг.


І встають у нічному дозорі, 

І життєву осмислюють суть, 

У своєму казковім узорі

Мрії ніжністю в серце пливуть.


І всміхаються яви урочі, 

І в чеканні весь світ ожива...

То світанок летить серед ночі

І мережить незвичні дива...



Львів, 09.07.2020

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись