16.07.2020 15:46
for all
75 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Листи

Життя відправляє листи у всесвіт…

Щоденно, педантично наклеюючи марки…

Перетворюючи на поштове відділення весь світ, 

Поки Творець в людській книзі зносить ремарки…


І конверти летять до адресатів –

Побажання щасливої долі чи проста вдячність…

Але є й такі, які вернуться, щоб змогли їх ще раз перечитати, 

Через світлових років космічну протяжність…


Повертаються – нам, дітям чи правнукам, 

І тоді починаємо думати, з чим це зв’язано?

Чи вкусили райські плоди із адамовим яблуком?

Чи служили гріху? За що чи за кого рід наш наказано?


І тоді пише життя телеграми розкаяння та спокути –

Блискавки – термінова доставка – ось ввідні координати.

І натхненно молиться, і в молитві хоче бути почутим, 

Та тільки адресату вирішувати, коли телеграму читати.


А мій лист загубився в посторах чорного вакууму, 

Мабуть, адреса неправильно була написана…

Я писала до розуму, оперувала фактами, 

А у світі любов – то найбільша істина.

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.07.2020 18:51  Каранда Галина => © 

то стан такий був... крик душі... 

 
 16.07.2020 18:50  © ... => Каранда Галина 

Як же у Вас виходить глибоко,ніжно і сумно одночасно! А зміст дійсно на диво схожий 

 
 16.07.2020 18:45  Каранда Галина => © 

Ваш вірш мені нагадав:.... 

 
 16.07.2020 18:40  Каранда Галина => © 

Сумно. Певно, там ще працює голубина пошта...