Листи

Життя відправляє листи у всесвіт…

Щоденно, педантично наклеюючи марки…

Перетворюючи на поштове відділення весь світ, 

Поки Творець в людській книзі зносить ремарки…

І конверти летять до адресатів –

Побажання щасливої долі чи проста вдячність…

Але є й такі, які вернуться, щоб змогли їх ще раз перечитати, 

Через світлових років космічну протяжність…

Повертаються – нам, дітям чи правнукам, 

І тоді починаємо думати, з чим це зв’язано?

Чи вкусили райські плоди із адамовим яблуком?

Чи служили гріху? За що чи за кого рід наш наказано?

І тоді пише життя телеграми розкаяння та спокути –

Блискавки – термінова доставка – ось ввідні координати.

І натхненно молиться, і в молитві хоче бути почутим, 

Та тільки адресату вирішувати, коли телеграму читати.

А мій лист загубився в посторах чорного вакууму, 

Мабуть, адреса неправильно була написана…

Я писала до розуму, оперувала фактами, 

А у світі любов – то найбільша істина.