Листи
Життя відправляє листи у всесвіт…
Щоденно, педантично наклеюючи марки…
Перетворюючи на поштове відділення весь світ,
Поки Творець в людській книзі зносить ремарки…
І конверти летять до адресатів –
Побажання щасливої долі чи проста вдячність…
Але є й такі, які вернуться, щоб змогли їх ще раз перечитати,
Через світлових років космічну протяжність…
Повертаються – нам, дітям чи правнукам,
І тоді починаємо думати, з чим це зв’язано?
Чи вкусили райські плоди із адамовим яблуком?
Чи служили гріху? За що чи за кого рід наш наказано?
І тоді пише життя телеграми розкаяння та спокути –
Блискавки – термінова доставка – ось ввідні координати.
І натхненно молиться, і в молитві хоче бути почутим,
Та тільки адресату вирішувати, коли телеграму читати.
А мій лист загубився в посторах чорного вакууму,
Мабуть, адреса неправильно була написана…
Я писала до розуму, оперувала фактами,
А у світі любов – то найбільша істина.