27.08.2020 07:38
for all
34 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Анатолій Костенюк

Морський вовк

Морський вовк

Я на острові знаходив скарб,

крізь шторми тримав курс на зюйд – вест,

я на гребні хвилі, як Ікар,

між зірок здіймався до небес.


Я все рідше згадую свій док,

я забув про рідну сторону

і карбуючи упертий крок,

я на вахту йду, як на війну.


За відзнаку – шабельний рубець,

абордажний спогад на чолі,

а яванка, хай їй буде грець,

слід ножем лишила на щоці.


Мені ром – і мед і пастила

і таверна мені рідний дім

до відпливу, аж коли щогла

за вітрилом полетить своїм.


По життю давно я зрозумів,

що в глибінь морську судився шлях:

під час вахти мені чути спів –

не позбутися його ніяк.

27.08.2020р.



Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.08.2020 09:51  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Геніально сказав Висоцький:

"...значит, нужные книги ты в детстве читал ...")))

 27.08.2020 08:58  КАЛЛИСТРАТ => © 

:))))) Спасибо за стих пан Анатолий!


Сразу же вспомнил "Остров сокровищ" Р. Стивенсона и песенку:


"Пятнадцать человек на сундук мертвеца.

Йо-хо-хо, и бутылка рому!

Пей, и дьявол тебя доведёт до конца.

Йо-хо-хо, и бутылка рому!"


Тоже ведь было детство! )))