14.10.2020 20:25
18+
13 views
    
rating - | no usr.
 © Ворощак Володимир Орестович

Буремні часи

Плаче старенькая мати

І батько щоночі ридає;

Пішов син в АТО воювати

І більше в них сина немає.

 

Й ніхто їм його не пове́рне, 

Хоч як би батьки не ридали.

"На жаль" проказали, вдяглися у чорне, 

На стрічці "ГЕРОЙ" написали.

 

Немало таких вже "ГЕРОЇВ"

В холодній землі спочивають.

Та ті хто "закликав до зброї"

Про них і разу́ не згадають.

 

Навіщо руїни на Сході?

Для чого уся ця війна?

Скажіть же "панове при владі", 

Бо ж нам не потрібна вона...

 

Ви ж бо живете на ногу широку

Коли ми на Сході вмираєм.

Ви ж бо в курортах по світу щороку

Коли в Україні ми ледь виживаєм.

 

Комунальні підняли до краю, 

Підне́сли податки на хату, 

Дода́ли його до сараю

І да́ли три двісті зарплати.

 

Де та́ незалежна свобода?

За що ж тоді вас обирали?

Де ж наша ця свобода слова?

За що "ГЕРОЇ" життя віддали?

 

Ви ж бо втече́те із України, 

Так, як і ті, що до вас тут були́, 

Забувши про створені вами руїни

В історію впишуть "БУРЕМНІ ЧАСИ".

 

Та в серці у нас ще жевріє надія, 

Що матимем ми́ безтурботне життя, 

Що добре буде́ і у нас в Україні

І з гордістю бу́дем іти́ в майбуття.

 

Та кожного воїна люди згадають.

Художники їм намалюють портрети.

Україна їх всіх пам’ятає.

І згадують в віршах поети.



с. Бурдяківці, 06.05.2018

Публікації: Ворощак Володимир Орестович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 9 | Знайдено: 50
Автор: Ворощак Володимир Орестович
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Подорож моєю душею;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись