Наталка Янушевич Дощить
На вулиці ллє. Мов ляпас, водиця хлеще.
Замокли давно травневих дерев плащі,
Дроти парасоль погнулись гніздом лелечим,
Басують громи і чобіт чомусь пищить.
Товче в решеті цупкі полотняні хмари,
А плани на день – з потоками заодно.
Сьогодні в калюж, напевно, питати марно,
Чи є острови, чи є у негоди дно.
23.05.2014 00:53 © ... => Деркач Олександр |
Спасибі. |
22.05.2014 10:26 Деркач Олександр => © |
 Чудово) |
21.05.2014 12:48 © ... => Тадм |
Дяка Вам. |
21.05.2014 11:44 Тадм => © |
 Наталю, неймовірно! Вишукана поезія! |
21.05.2014 08:34 Тетяна Белімова => © |
 Чудово! Настроєво! Передає стихію міського дощу! |
20.05.2014 19:35 © ... => Тетяна Чорновіл |
Пані Тетяно, у нас справжнє стихійне лихо було!!! |
20.05.2014 19:02 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудова погода й вірш! Люблю дощ! )) |
20.05.2014 18:14 © ... => Ганна Коназюк |
По коліна штани були мокрі, і то пройшлась недалечко. Про взуття мовчу. |
20.05.2014 17:47 Ганна Коназюк => © |
 Гарно написали! Актуально!!!)) |
20.05.2014 16:56 © ... => Мальва СВІТАНКОВА |
:))))))))))))))))))) |
20.05.2014 16:08 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 "Басують громи і чобіт чомусь пищить... "- це особливо... |