18.10.2020 12:34
для всіх
336
    
  7 | 7  
 © Надія Крайнюк

Моє село

Моє село

Вже вишні вбралися в намисто,

Їм коси літо заплело.

Достигне скоро в полі жито.

До жнив готується село.


Приспів:


Моє село в зелених шатах.

Дитинства, юності — сліди.

Поміж дерев рідненька хата

Жде на гостини, як завжди.


Стежинка вабить у ярочок

До срібних звуків джерела,

Туди, де гра, співа струмочок, —

Дитяча мрія там жила.


Приспів.


Стрункі красуні, дві тополі,

Зітхають: — Вже прощатись час…

І сумно стало мимоволі.

— Чекайте! Я вернусь до вас!


Приспів.


21. 07. 2018р.

Світлина автора



Смт Шевченкове, 21. 07. 2018р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.11.2020 21:13  © ... => Ольга Шнуренко 

Дякую, Вам Олю, за коментар. Тема малої батьківщини вічна і дуже дорога для кожного з нас. І чим дорослішими ми стаємо, тим дужче тягне додому. І спокою не дають спогади, спогади, спогади...

А світлина зроблена мною. Люблю фотографувати.

 13.11.2020 21:07  Ольга Шнуренко => © 

Глянула на світлину і мені здалося, що в моєму селі така ж дорога в долину... У кожного із нас є мала батьківщина, і є спогади про минуле...

 19.10.2020 20:20  © ... => Каранда Галина 

Дякую, пані Галино. Я б теж хотіла послухати.

 19.10.2020 20:09  Каранда Галина => © 

цікаво було б послухати. Уявила жіночий хор на святі села...

 18.10.2020 20:33  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую за приємний коментар. Дуже рада, що Вам сподобалося. Часто напишу і сумніваюся: — Може не треба ставити? Тримаю іноді довго в шухляді. Сто разів перечитаю і тільки потім наважусь показати людям :-) Сміюся.
Хай Вам щастить!

 18.10.2020 18:15  Анатолій Костенюк => © 

Просто, зворушливо, гарно.