Не золота осінь
з рубрики / циклу «2020 рік»
Якась ця осінь геть не золота.
Уже й свята Покрова промайнула,
Поети з літом провели й літа,
Про молодість згадати не забули.
А листя все тримається гілля,
Не квапиться жовтіти – опадати.
В міжчассі цім згубилася і я,
І ні в кого поради запитати.
Ніхто не знає, звідки і куди,
Несеться Всесвіт, чимчикують люди,
Залишить що у пам’яті сліди,
А що – лиш мережеві пересуди.
То ж, може, осінь ця не золота,
Така на інші осені несхожа,
Щось знає і про літо, й про літа,
Нам хоче натякнути… та не може.
Лубни, 19.10.2020