Кінець липня
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Початок дня. Між рос у лузі
Стрибає літній промінець…
Промовив раптом липень в тузі:
– Надходить, мабуть, мій кінець.
В духмяній млості трави, квіти,
З насінням зріє бур‘янець…
Так само вітер хилить віти…
Та липню все ж прийшов кінець.
Ясніє перший сніп у полі,
Мов серпня житнього гінець,
А липень далі йде поволі,
Бо знає й сам – йому кінець!
Пішов… І слід в колоссі скоро
Завіяв вітер-пустунець.
– Прийду, – гукнув, – в липневу пору!
А зараз – все! Мені кінець!
Тепло своє вам залишаю,
Липневий мед і буханець
Із хліба першого врожаю.
Не забувайте мій кінець!
Дякую за поради!:)))
