30.12.2020 02:31
для всіх
128
    
  2 | 2  
 © Алла Мейта

А сніг уже і сам дива...

А сніг уже і сам дива

Немає снігу... 

Вчорашня курява вляглась 

Дощам на втіху... 

І сто надій вразливий день 

Лишив позаду. 

Один лиш місяць в ста ночей 

Шука розраду. 

Намети хай би навівав 

Просторий вітер -  

Він про свободу не брехав  

Дубовим вітам. 

А так плестися у дощах 

На глум морозам. 

Колись зима, а зараз страх  

І крик вороній. 

Зректись себе - і відпустить,  

Усе так просто. 

А потім довго голосить 

В душі-Голгофі. 

Чекати снігу - треба сил... 

Немає снігу... 

Із чого сотворити див?! 

Мабуть, зі сміху. 

Шепоче янгол уві сні,  

Трясе за плечі.  

Органом зорі мовчазні 

Присплять утечу.  

Збудитись мрією в собі,  

Шукати світла.  

А сніг... чи дощ - землі води - 

Ото і втіха...  



Софіївська Борщагівка, 30.12.20

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!