Ой, заграй мені, сопілко
Ой, заграй мені, сопілко,
зішли тугу доли,
освіти яскраво, зірко,
і степи, і гори.
Присвіти із неба стежку
до мого милого,
проторуй до шляху межку,
шляху солдатського.
Де мій любко в степовинні,
чи, бува, не згинув?
Чи віддав життя Вкраїні,
а мене покинув?
Чи лежить в кривавім лузі,
в холоді, зранений?
Моє серце вмре у тузі,
якщо полонений.
Ти веди мене, сопілко,
степами, ярами,
устелився шлях вкраїнський
вірними синами.
Плаче в небі Шлях Чумацький:
гинуть побратими,
що короткий вік козацький - гинуть молодими.
Ой, заграй мені, сопілко,
жалібно і тоскно,
присвіти могилу, зірко,
плаче серце млосно.
Львів, 30.12.2020
