Ця осінь в мені
Ілюзія осені. Липне густий туман
До рами віконної: пише на склі картини.
І тягнеться між тротуарами караван
Опалого листя /в нікуди летить невпинно/.
Міста, автостради, а далі простий пейзаж,
Пастельні тони і кінцева зупинка часу…
Давай будем чесними: все наостанок зваж,
Лиш погляд очей не ховай за дощів гримасу.
Згубив листопад акварель у полоні мряк
І залишки сонця пасе у мілких калюжах.
Якщо вслід за сонцем ти підеш, зроби це так,
Як осінь: без марних надій /а вітри відтужать/.
Хлюпочуться зливи. Промокли підошви снів.
І легко втекти: дощ залиже сліди водою.
Сьогодні ця осінь навік відболить в мені
Тобою… ця осінь в мені… відболить тобою.