04.01.2021 11:19

для всіх

137

2 | 2

 © Анатолій Костенюк

15-ти літній капітан

Audentes fortuna juvat…»
(«Зухвалим доля допомагає…»).
Вергілій

Я юнга. Я один на сотні миль

біля штурвала звівся у чеканні.

Команда за китом на полюванні

не повернулася з підступних хвиль.

Навколо пасажири, вже за мить

всі дивляться на мене у надії.

Мені їх повз високі гори-хвилі –

у порт доставити через шторми.

І я, вдивляюся в далекий шлях

і бачу небезпеку та пригоди.

В надії подолати грізні води

я за усмішкою ховаю страх.

Пройшли давно замріяні роки,

та залишили нам на душах мітки.

Бо як Висоцький правильно підмітив:

в свій час читали правильні книжки.

04.01.2021р.