Казка про ворона і горбуш
Віршований український варіант ітельменської народної казки Зібрався якось хитрий ворон Кутха
Від острожка, в якому здавна жив,
Аж ген до моря, де виднілась бухта,
Бо там ще з ночі невід залишив.
Нап’яв кухлянки капюшон бахматий,
У нарту сам впрягтися мав снагу,
А невід був горбушами багатий –
На купу зсипав битися в снігу.
Журився Кутха: – це ж бо крок за кроком
З уловом важко толочити сніг…
На риб нещасних кинув хитрим оком
І враз надумав обдурити їх.
Тож каркнув стиха поміж тушки дужі:
Дозвольте, я вас в нарту запряжу!
В упряжці довезіть мене, горбуші,
До острожка, за берега межу.
Із вітерцем домчіть мене додому,
Цю послугу я щедро оплачу:
Дам їсти вволю і за мить по тому
На волю всіх у море відпущу.
Погодились горбуші – дітись ніде,
Упряжка мчить, аж сніг з боків летить.
А ворон умостився в нарті. Їде
І пісеньку веселу бурмотить:
Кар-кар! Люблю як нарта їде швидко!
І рибки всмак наїстись теж люблю.
Кар-кар! І дім он за горбами видко!
Спечу тельно й горбуші насолю…
Почули риби пісню, схаменулись,
Назад помчали швидко, як могли
Із нартою в упряжці розвернулись
І в глиб морську з розгону затягли.
А Кутха ледве вибрався, й на суші,
З кухлянки крила звісивши, сидить.
Не вірте тому ворону, горбуші,
Що в море обіцяє відпустить.
_
Ітельмени - один з народів Росії, що живе на Камчатці (один з корінних етносів того краю). У царській Росії були відомі також як камчадали. Всього на цей час їх там проживає 3, 2 тисяч чоловік. Самі себе називають «ітельмень». Мова народності належить до чукотсько-камчатської мовної сім`ї.
Віруючі ітельмени сповідують православне християнство (вірніше, були навернуті в нього), а також зберегли традиційні форми релігії, поклоняючись духам-господарям.
В давнину займалися ітельмени в основному рибальством, а ще хутровим та морським промислом. Народні промисли і ремесла пов`язані з вишивкою, плетінням з шкіряних ремінців, різьбленням по кістці.
В ітельменській кухні переважає приготування риби (яку смажать, варять, в`ялять) і м`яса морських та сухопутних тварин (китів, тюленів, бурих ведмедів, баранів, соболів, песців, лисиць). Широко використовуються й місцеві дикорослі ягоди.
З давніх-давен найвідоміша традиційна страва ітельменів – «тельно» або «кові». Це котлети з фаршу лосося з начинкою з корінців (бульб) сарани (саранки). Хоч тепер часто їх начиняють картоплею.
В багатьох ітельменських казках описаний ворон (Кутха), який набуває рис характеру і способу життя самого народу.
