Ведмежий сонний лист
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Привіт, руда сусідонько лисице!
Зимову звістку в твою нору шлю,
Хоч знаю, невгамовна мандрівнице,
Пухкі сніги десь топчеш без жалю.
А я по звичці вже вмостився спати
В затишному барлогу до весни.
Чи сніг, чи дощик буде накрапати –
Не вплине вже на теплі мої сни.
Звіщаю в лісовому Інтернеті,
Що не бідую та й не мерзну я
Адже в кублі на листяній вереті
Триває сплячка затяжна моя.
Їм мед, смакую чай із журавлини,
На днях павук панчішки теплі сплів.
А морозець хіба через щілини
Мишиним писком якось скавулів.
Заходь у гості при нагоді, лиско,
Розваж на мить мій заспаний сезон,
Бо тільки галка десь над дахом близько
Обтупує снігами теплий сон.
Отримати й від тебе було б мило
Зимову звістку через Інтернет.
Мій логін не забула ще? «Бурмило»
На почті лісовій «Ведмедик.NET».
