Ведмежий сонний лист

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Привіт, руда сусідонько лисице!

Зимову звістку в твою нору шлю,

Хоч знаю, невгамовна мандрівнице,

Пухкі сніги десь топчеш без жалю.

А я по звичці вже вмостився спати

В затишному барлогу до весни.

Чи сніг, чи дощик буде накрапати –

Не вплине вже на теплі мої сни.

Звіщаю в лісовому Інтернеті,

Що не бідую та й не мерзну я

Адже в кублі на листяній вереті

Триває сплячка затяжна моя.

Їм мед, смакую чай із журавлини,

На днях павук панчішки теплі сплів.

А морозець хіба через щілини

Мишиним писком якось скавулів.

Заходь у гості при нагоді, лиско,

Розваж на мить мій заспаний сезон,

Бо тільки галка десь над дахом близько

Обтупує снігами теплий сон.

Отримати й від тебе було б мило

Зимову звістку через Інтернет.

Мій логін не забула ще? «Бурмило»

На почті лісовій «Ведмедик.NET».