12.02.2021 05:51
for all
40 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Мить застигла на картині

Мить застигла на картині

Буденна мить застигла в часу плині, 

В той день трагічна лиш для кабана.

Кінця зими подія на світлині, 

Всім ясно – скоро буде свіжина.


Ще зранку дядько Мишка й тітка Ніна

Прийшли до нас з сусіднього села.

Колоти буде дядько неодмінно

Й соломи купу висмалить дотла.


Йде баба з оберемком дров до хати –

В печі ж горшки окропу з рогача.

А тато став що треба помагати, 

Тулюсь до нього й я, мале дівча.


І пташки не чекав ніхто з затвору –

Зненацька клацнув фотоапарат, 

Бо мимохідь спинився коло двору

Іван – сусід, мій дядько, татів брат.


Сім’ю дитинства всю зібрати годі

В мить, де безсніжжям сиріє зима, 

Мій брат ще в школі, мама на роботі, 

А діда кілька літ уже нема.


Засиплють землю ще сніги холодні, 

Та в спогаді безсніжна дивина:

П’ятидесяті зараз. В нас сьогодні

В дворі подія – колють кабана!

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.02.2021 06:43  © ... => Каранда Галина 

Аби тільки гроші! Хвостів, вух та й самих туш у достатку люди продають, дай їм Бог здоров"я. В Черкасах прямо на вулиці на саморобних лотках. А це фото з мого далекого дитинства. Захотілось описати як спогад. Як не дивно, пам"ятаю той момент. 

 12.02.2021 20:37  Каранда Галина => © 

О так... це дійсно ПОДІЯ... В нас теж є подібна світлина.
Мої вже не тримають свиней. Тепер ні хвоста, ні вуха(((