15.03.2021 05:12
для всіх
254
    
  1 | 1  
 © Тетяна Чорновіл

Про лисицю та зайця

Про лисицю та зайця

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

За мотивами української народної казки «Лисиця і заєць»

В ліску лисиця й заєць проживали.

Щоб виповзти з підземних укриттів, 

Іще з зими хатинки збудували

Як схованку від вітру й холодів.


Поставив заєць луб’яну хатину

Із піччю для кухарства і для сну.

Ну а лисиця за якусь годину

Зліпила собі хатку льодяну.


Оселя з льоду – то ідея вдала, 

Коли морозцем дихає зима.

В весняну ж пору хатка вмить розтала, 

Тож захисту від холоду нема.


Лисиця у поривах вітру дужих, 

В промоклім наскрізь одязі рудім

Подибала до зайця по калюжах.

– Пусти, – просила, – в луб’яний свій дім..


Й хоч заєць про лисицю хитру впору

Недобру славу вже не раз чував, 

В хатинку луб’яну пустив знадвору, 

Піч затопив і їсти зготував.


Сказав: – Я чув, розтала хатка в тебе, 

Тож натерпілась холоду й тривог, 

Живи в моїй оселі, стільки треба, 

Тут вдосталь місця й затишку на двох.


Лисиця може й думала спочатку

Прогнати геть господаря тепла, 

Та з вдячністю зайшла в гостинну хатку, 

І в ній щасливо з зайцем зажила


Зігрійте тих, у кого хатка тане

Чи інших бід настав тривожний час –

Тепло душі й добро, без зиску дане, 

Повернеться сторицею до вас.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!