Пиріг з левурдою

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Пацюк і кріт поміж дубками

Ішли холодної пори,

Топтали сніг між дрижаками

До борсукової нори.

Спішили стежкою лісною,

Аж поморозили хвости,

Бо обіцяв борсук весною

Пиріг із левурди спекти.

Ось і нора! Померзли дуже,

Ще й входи всі запер борсук.

– Ми на пиріг! Відкрий же, друже!

Стук-тук-тук-тук і грюк-грюк-грюк!

Враз за дверима на запорі

Борсук озвався з глибини:

– Який пиріг? Сніжить надворі!

Нема ще левурди й весни.

Пацюк аж слиною вдавився,

А кріт спіткнувся об поріг:

– Ти хоч на календар дивився?

Як ти весну проспати міг?!!

Щось за дверми зашелестіло,

Й борсук озвався в глибині:

– Як пирога вам закортіло,

Начинку принесіть мені.

Пішли, щоб хоч росток найменший

Знайти в начинку дорогу,

Та левурда – часник ведмежий

Не підростає ще в снігу.

Пацюк і кріт весну просили:

– Тепла дай! Левурду зрости,

Щоб листячко набралось сили,

Щоб зміг борсук пиріг спекти.