Душа
Душа стояла між двома світами,
приречено чекала і без сліз.
Вона молилась тихими словами,
благала порятунку в святих риз.
Душа страждала втомою і болем,
що натворила бід ще за буття,
бо хибно йшла життєвим полем
і паростків добра не роздала.
Душа ждала`, коли її покличуть,
тремтіла струнами всього єства.
Як би ж могла хоч день позичить,
змінила б цінності пройдешнього життя.
Душа витала між світами,
блукала в темені, серед страху`.
Знання давались, не сприймала
і не спасалась від гріху`...
Львів, 10.08.2020
