Моє безсоння

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

"Вночі із хаосу безсоння
коли мій Всесвіт ожива -
як срібні птахи вилітають
ще не приборкані слова"
#ЛінаКостенко

Чим березень мене потішив,

які дарунки принесла весна?

Про це вже написали інші -

не знаю, чи знайду нові слова…

Молочна хмара білопінна

пливе поважно в синій вишині,

і ніч весняна, безгомінна

розсипала рубінові вогні…

Вже вкотре я не сплю, римую,

моє безсоння тишу стереже,

і знов на самоті сумую -

мене тривожить ніч за вітражем…

Попри сюрпризи й забаганки,

які чекають вранці нас щодня,

з’явилися смішні веснянки

на зблідлих взимку, змучених щоках…

Сумні новини - на екранах,

життя і смерть висять на терезах,

і люди, і земля - у ранах,

не розберу, де сльози, де роса…

Та знаю, сонце життєдайне

розтопить лід у зболених серцях,

то ж прокидаймося негайно,

і хай засяє сонце на вустах!

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,