08.04.2021 19:18
for all
58 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Наталя Святокум

Вогні догорають

Вогні догорають

Вогні догорають. Ця варта була найдовша. 

Не можу тримати більше, за все прости. 

Хай спогадів буде ціла незмірна товща,  

І лИшаться бездиханні, прості хрести. 

Хай я очманію знову, але без тебе. 

Нехай мені будуть роки, немов полин. 

Читала колись і щось про ефект плацебо. 

А ще маю зорі зі схожістю до перлин. 

Колись я хотіла мати і володіти. 

Минулося з часом – є вірогідність, є 

У тому, що доживу, як бажають діти,  

 

Сховавши все наше, вічне твоє й моє 



2019

Публікації: Наталя Святокум

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.04.2021 23:55  Тетяна Белімова => © 

Промовиста назва. А у словах якась така мудрість... Напевно, лише з роками доходимо до розуміння.