26.04.2021 11:52
for all
13 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Анатолій Костенюк

Sully-Prudhomme

Sully-Prudhomme Тіні

l`ombre

Notre forme au soleil nous suit, marche, s`arrete,
Imite gauchement nos gestes et nos pas,
Regarde sans rien voir, ecoute et n`entend pas,
Et doit ramper toujours quand nous levons la tete.
A son ombre pareil, l`homme n`est ici-bas
Qu`un peu de nuit vivante, une forme inquiete
Qui voit sans penetrer, sans inventer repete,
Et murmure au Destin : « Je te suis ou tu vas. »
Il n`est qu`une ombre d`ange, et l`ange n`est lui-meme
Qu`un des derniers reflets tombes d`un front supreme ;
Et voila comment l`homme est l`image de Dieu.
Et loin de nous peut-etre, en quelque etrange lieu,
Plus proche du neant par des chutes sans nombre,
L`ombre de l`ombre Sully-Prudhomme L’Ombre.
SULLY-PRUDHOMME l`ombre.

Спинюся –  тінь лежить, піду – і тінь іде,

так м`яко стелеться, переповзає наче;

глуха все чує, без очей все баче,

як сонце вигляне, завжди мене знайде.


Та й сам я також тінь. Немов хмаринки десь

небесний силует, стривожено маячу,

тому, сам по собі, нічого я не значу:

іду туди, куди юдоль мене веде.


Чи тінь я ангела, котрий напевно й сам –

тінь деміурга по ним створеним світам,

і я, подібністю здаюсь йому ріднею?


І, може, десь іще моєї тіні тінь,

також, як я, вдивляючись у височінь,

запитує про це і тінь лежить під нею.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.04.2021 06:39  Тетяна Чорновіл => © 

Дивовижний сонет, як і думки, що його породили! Мабуть, ми всі - тіні від чогось чи когось у цьому неймовірному світі.