Sully-Prudhomme
Pluie Дощ
Il pleut. J`entends le bruit egal des eaux ;
Le feuillage, humble et que nul vent ne berce,
Se penche et brille en pleurant sous l`averse ;
Le deuil de l`air afflige les oiseaux.
La bourbe monte et trouble la fontaine,
Et le sentier montre a nu ses cailloux.
Le sable fume, embaume et devient roux ;
L`onde a grands flots le sillonne et l`entraine.
Tout l`horizon n`est qu`un bleme rideau ;
La vitre tinte et ruisselle de gouttes ;
Sur le pave sonore et bleu des routes
Il saute et luit des etincelles d`eau.
Le long d`un mur, un chien morne a leur piste,
Trottent, mouilles, de grands boeufs en retard ;
La terre est boue et le ciel est brouillard ;
L`homme s`ennuie : oh ! que la pluie est triste !
Sully-Prudhomme Pluie
Le feuillage, humble et que nul vent ne berce,
Se penche et brille en pleurant sous l`averse ;
Le deuil de l`air afflige les oiseaux.
La bourbe monte et trouble la fontaine,
Et le sentier montre a nu ses cailloux.
Le sable fume, embaume et devient roux ;
L`onde a grands flots le sillonne et l`entraine.
Tout l`horizon n`est qu`un bleme rideau ;
La vitre tinte et ruisselle de gouttes ;
Sur le pave sonore et bleu des routes
Il saute et luit des etincelles d`eau.
Le long d`un mur, un chien morne a leur piste,
Trottent, mouilles, de grands boeufs en retard ;
La terre est boue et le ciel est brouillard ;
L`homme s`ennuie : oh ! que la pluie est triste !
Sully-Prudhomme Pluie
Дощить. Краплини шумно б’ються в дах;
птахи всі поховалися у листі,
де крони, наче трауром политі;
де вітерець не віє у гілках.
На стежці вогко блискає каміння.
Просяклий ґрунт; бурхливе джерело
пісок прорвало й далі потекло,
бруд розкидаючи від нетерпіння.
Розбризкуються краплі на вікні;
сховався обрій за туманом білим;
по вимитим асфальтам посинілим
вода вдяглася в бли́скітки рясні.
Понурий змоклий пес бреде повільно.
Проходить пара вимоклих волів;
мені набриднув хмар глухих наплив;
нудьга та сум набридли неймовірно!
