10.06.2021 06:19
для всіх
118
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

На білих парашутиках кульбаб

На білих парашутиках кульбаб

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Потроху позбувалися кульбабки

Пелюсток золотавої краси,

Туман досвітній на пухнасті шапки

Сипнув сріблясті крапельки роси.


Між дудок метушилися мурахи,

Бо знали точно – вітер лиш дмухне,

Пушинки із кульбаб неначе птахи

Злетять у небо сонячне ясне.


Тож вирішили сонячної днини,

Що саме час розважитись як слід,

Вчепилися хутчіш за насінини,

Й гуртом гайнули в вітряний політ!


Над озером, де хвильки хлюпотіли

Під скрекотання невгамовних жаб,

Мурахи в піднебесну синь летіли

На білих парашутиках кульбаб.


Хтось у юрмі, захопленій польотом,

Сказав: – Літати гарно нам зрання,

Та злетимо ще он над тим осотом,

І нумо до роботи, комашня!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.06.2021 10:52  Серго Сокольник => © 

...а політати?) Ото одразу й до роботи...) Чарівні у Вас дитячі, Таню...

 12.06.2021 14:42  Надія Крайнюк => © 

Я б теж хотіла політати, але боюсь висоти! Дякую за вірш! Дуже гарно.

 11.06.2021 20:50  Каранда Галина => © 

)))літати і я б літала, та приземлятися боюсь!)

 10.06.2021 22:33  Ольга Шнуренко => © 

Споконвіку небо, як магніт, до себе притягує всіх, кому замало ходити по землі...

 10.06.2021 06:47  Анатолій Костенюк => © 

В буденному житті розваги миті
ждемо, немов мурахи працьовиті...