На білих парашутиках кульбаб
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Потроху позбувалися кульбабки
Пелюсток золотавої краси,
Туман досвітній на пухнасті шапки
Сипнув сріблясті крапельки роси.
Між дудок метушилися мурахи,
Бо знали точно – вітер лиш дмухне,
Пушинки із кульбаб неначе птахи
Злетять у небо сонячне ясне.
Тож вирішили сонячної днини,
Що саме час розважитись як слід,
Вчепилися хутчіш за насінини,
Й гуртом гайнули в вітряний політ!
Над озером, де хвильки хлюпотіли
Під скрекотання невгамовних жаб,
Мурахи в піднебесну синь летіли
Хтось у юрмі, захопленій польотом,
Сказав: – Літати гарно нам зрання,
Та злетимо ще он над тим осотом,
І нумо до роботи, комашня!
