13.07.2021 07:25
for all
22 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Анатолій Костенюк

Луїш де Камоеш

Луїш де Камоеш переспів

Кохання

Amor e fogo que arde sem se ver;
E ferida que doi, e nao se sente;
E um contentamento descontente;
E dor que desatina sem doer.
E um nao querer mais que bem querer;
E um andar solitario entre a gente;
E nunca contentar-se de contente;
E um cuidar que se ganha em se perder.
E querer estar preso por vontade;
E servir a quem vence, o vencedor;
E ter com quem nos mata, lealdade.
Mas como causar pode seu favor
Nos coracoes humanos amizade,
Se tao contrario a si e o mesmo Amor?
Luiz Vaz de Camoes. Soneto.

Кохання – вогнище, яке горить

для інших непомітно, рана щемна,

яку не відчуваєш, що болить,

а навпаки, вона тобі приємна.


Це прагнення, що виникне за мить,

це самота у натовпі таємна,

це глузд, що нас лишає мимохідь,

це, посеред осяяння, ніч темна.


Це потяг, волю втративши, в ясир

віддатись і схилитися покірно

тій, кому станеш слугувати вірно,


почувши з уст її: «люблю, повір».

Чи справдиться на щастя сподівання,

якщо безглуздим є саме кохання?

10.07.2021р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.07.2021 17:55  Серго Сокольник => © 

Сила... 

 13.07.2021 16:17  © ... => Надія Крайнюк 

Вдячний Вам, що читаєте. 

 13.07.2021 15:37  Надія Крайнюк => © 

Не знаю, наскільки переклад відповідає за змістом оригіналу, а вірш-сонет дуже гарний і красивий. Дякую!