13.10.2021 05:49
для всіх
59
    
  - | -  
 © Тетяна Чорновіл

Затишна заяча оселя

Затишна заяча оселя

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

В осінній день сорока листоноша, 

Яка була до всіх у лісі вхожа, 

Вість принесла для зайця на хвості.

Мов, язиками звірі десь мололи, 

Що здатен він лиш бігати, й ніколи

Не вмів нічого путнього в житті.


– То й що! Ганяю, бо швидкий я зроду! –

Гукнув вухань, та знав, що є, достоту, 

Правдиве дещо в доріканні тім.

І не хотілось слухам хід давати, 

Тому житло надумав збудувати –

Найкращий і, нарешті, путній дім.


Облюбував горбок і взявся рити, 

Сил не жалів, щоб затишок створити –

Нора простора вийшла та містка.

Для зручності щось занести знадвору, 

Зробив вузенький лаз через комору

І вхід парадний з трухлого пенька.


У спальні – з моху постіль і полиці, 

Ще й для дозвілля місце є в світлиці

Перепочити в пору самоти, 

Піч невеличку примостив на вході, 

Щоб капусняк варити при нагоді

Чи то на грилі моркву запекти.


Біля пенька ж надворі без мороки

Поштову скриньку з настанов сороки

Установив для преси та листів.

Бо кролику листа знайомства ради

В Бразилію надумав написати

І відповідь отримати хотів.


Щоденно листоноша прилітає, 

Газети в скриньку лісову вкидає, 

Реклами повідомлення прості.

А дошкульні звірині пересуди, 

Не треба їй на хвіст збирати всюди –

Усе вже в зайця ладиться в житті..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!