21.10.2021 23:17
for all
20 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Марія Деленко

Мольфарка осінь

Мольфарка осінь



Мольфарка осінь бродить манівцями

І падолистом в тиші шелестить,

Ще з літа спіють ранки чебрецями,

І чародіє день, і творить мить.



У ній – синь неба в латочках хмаринок,

В серпанку мріють плахточки полів,

І таїна гаїв, і золотих стежинок,

Й «курли» журливе в небі журавлів.



В етері дощ мереживо сплітає,

Крізь сльози вікна дивляться у світ,

А там жоржина дивом відцвітає

І вітер трусить яблука із віт.



Мольфарко осінь, ти така  красива,

Як музика, як цвіт на полотні,

Як мрія ти, як над потічком ива,

Натхненням осяйним малюєш дні.



І мить ота вже безліч літ так кревно

Несе  краси землі безцінний дар,

Бо там, на кінчику пера, так ревно

Її чекає Золотий Мольфар.



м. Львів, 21.10.2021

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись