23.10.2021 22:45
for all
31 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Марія Деленко

На вістрі пера примостилося слово



На вістрі пера примостилося слово,

‒ Ну що там у тебе? ‒ у думки спитало.

‒ Вже вечора свічі горять загадково

І небо над світом у тиші постало.

Галактик незвідані тайні простори

У синє безмежжя зовуть за собою,

Глянь, ніч зодягається в диво-убори,

Давай поговоримо знову з тобою.

Усе, що ти скажеш, прийму я до серця,

Вкладу на папері у рівні рядочки,

І будуть у них і річки, і озерця,

Всі милі для тебе краї та куточки.

І осені чари, і казка зимова,

І хата дитинства, і в літо стежина.

От бачиш, яка в нас сьогодні розмова,

Як швидко минула вечірня година…

На вістрі пера притаїлось натхнення,

І вітер на флейті за вікнами грає.

На білім листку ожива одкровення,

Хоч пізня вже ніч і свіча догорає…



м. Львів, 23.10.2021

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись