Матриця
Недолуга матриця життя
Розведе, приглушить своє я,
Під гребінку вищу – нищу обстриже…
Був єдиний – став, як всі… Уже.
Палка палкою, різниця дуб - сосна.
Твердша – м’якша, а усе ж деревина.
Комусь, дійсно, дасть іще тепло,
А в загальнім ідеали всі – лайно:
Ці палаци з бункерами від війни,
Штучні блискітки з грудастими свиньми,
Стерво урядів і швалі міліон,
Де лиш гроші – вкрав, не вкрав – дебіл( пардон ) –
Обрисачує мажор ще юну стать,
Щось не так, по харі – тихо сядь.
Що ж там нижче? А нема. Ми творим сад,
Де можливість має жити такий гад.
