Горобці на калині

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Із хмар досвітніх віхолою снігу

Крикливим зграям вороння на втіху

Спросоння захурделила зима

Скрадалась між гілки дерев безлисті

І згущені там сутінки імлисті

На вітрі рвала, ніби жартома.

Вершки донизу гнулись тополині,

А ген в затишнім місці, на калині

Невпинно метушились горобці.

Вже зранку кущ рясний облюбували –

Гуртом червоні ягідки клювали

І жваво цвірінчали, пустунці.

Про холод, що між пір’я дме вітрисько,

Про те, що по гілках стрибати слизько,

Та добре, що розсіялась пітьма,

Бо ягідок у кетягах так рясно,

І їх на стужі зранку саме вчасно

Насолодила морозцем зима.