Страшний ведмежий сон
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Ведмедю сон страшний наснився,
Що він до їжака спізнився
На добрі з кропом пиріжки.
Швиденько вибрався з барлогу
І, не шукаючи дорогу,
Побіг снігами навпрошки.
Чагарниками пропихався,
Та ще й ревів, аж ліс здригався:
– Зажди, їжаче, я вже йду!
Спішу спросоння, як ніколи!
Чи пиріжки вже прохололи,
Чи сам поїв їх на біду?!
Кущі ліщинові тріщали,
Аж сови очі витріщали
Десь на ялиновім гіллі.
А пересмішниця сорока
Застрекотала: – От морока!
Ще сніг не станув на землі!
.
На пиріжки ти йдеш невчасно,
Зима у лісі в нас, тож ясно –
Їжак ще й не посіяв кріп!
На те не буркнув звір нічого,
Назад подався до барлогу,
Заліг у нього й знов захріп.