13.02.2022 13:49
for all
158 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Світлана Рачинська

День

День

Тріскоче сонце мов вечірній хмиз, 

І день-шаман до кагансько`го ша`тра

Іде з гори, іде рікою вниз, 

Собі в рукав бурмоче щось про завтра.

Летять комети з неба, як орли, 

І люті січні сходять як ведмеді

Між духів лісу у свої бори, 

Придаючи правдивості легенді.

Ось посох - вітер, бубоном - мороз, 

В руках годинник - тихе калатало, 

Можливо, дня і не помітить хтось, 

Комусь він пробіжить, як не бувало.

Та день магічний наш правічний гість, 

Для нього ми фігурки, чи тотеми, 

Які сховались у коробки міст, 

Удаючи, неначе знаєм де ми.

А в лісі вчора листя, як бурштин,  

Уже надвечір там монети сніжні, 

Тріскоче сонце в густині хмарин, 

Щоб квітами надій зійти на тижні.

Публікації: Світлана Рачинська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.02.2022 21:32  ВІКТОР НАСИПАНИЙ => © 

легко пишете. красиво. чудова лірика! 

 
 13.02.2022 16:45  © ... => Ем Скитаній 

Щиро дякую! Дуже приємно, що Вам сподобалося! 

 
 13.02.2022 14:40  Ем Скитаній => © 

чарівно і казково!...дуже сподобалося! дякую, Світлано!