Я...
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Я просто – літо. Спогади про літо.
Хоч народилась якось восени.
Я синь чудес сприймаю тихим вітром,
Чарівним вітром сплячої весни.
Я мрію, в далечінь уплівши розум,
І слово тихе вплівши у косу.
Я – спогад літа. І леткі морози
Не зіпсують це літо і красу.
Я - просто сон. Я просто шепіт листя.
Я – просто ліс, закоханий у синь.
Я – просто Муза. З невеличким хистом.
Яка вплела у казку далечінь.
