Вогонь і лід
Знов присмак крові на губах
І трохи зносить.
Вогонь і лід в моїх очах,
Й не бавить осінь.
Холодний дощ. А за вікном-
Ідуть трамваї.
Цей дикий світ, знов не для нас,
І треба далі.
Ну як ви там самоті,
За кілометри?
Ми майже взяли висоту,
Лишились метри.
Лютує ворог-звір,
Але я знаю.
Ми переможемо, повір.
Я вже чекаю.
І скоро радісним дзвінком:
Внизу, без втрати!
Здивую, будем ми разом.
Я вдома, тато.
Донбас, 11/22