31.08.2011 16:39
-
259 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Каранда Галина

Душа, наче жінка...

Душа, наче жінка, 

Лиш раз може втратити цноту, 

Втомившись боротись 

Із впертим ласкавим гріхом. 

І вже оступившись, 

Щораз відкриває ворота, 

Щоб знову зустрітись 

З відвертим нестримним теплом. 


Стає вона схожа  

На тиху нескошену ниву, 

Колосся якої - 

Байдужі зачатки добра,- 

Осипались зерном, 

Щоб знову пристати до пилу, 

Що їх звеличає  

Й паплюжить... А біль пророста... 



26.08.2008

Публікації: Каранда Галина

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.01.2014 23:59  Мальва СВІ... 

Сміливо. Цікаво. 

 31.08.2011 18:38  Тетяна Чор... => © 

Особливо зачепили ці рядки! Вірш дуже хороший!

 31.08.2011 17:11  Оля Стасюк 

Болючий вірш...