Не люблю
Для серйозних і дорослих про недитячі вигадані почуття
Посивіли очі у волошки,
Випивши свіженький літній «фреш».
Посиди тут, біля річки трошки.
Серце просить... Ну а ти ідеш...
Знаєш, я не люблю твої очі.
Серце більш любило почуття...
Тому в час безсоння, тиші й ночі
Вигадало дивні відчуття.
Я собі навіюю щоденно,
Що страждаю, наче у вогні.
Знаю, це брехня все. Достеменно.
Ти ж ні разу не з’явивсь вві сні...
Ти пробач за погляди і очі,
Блідноту і рум’яність лиця...
Знаєш, юні ці серця дівочі –
Наче хащі джунглів без кінця.
Не знайдеш ніколи там дорогу,
А, тим більше, почуттів сліди.
Лиш жінкам не треба допомоги,
Адже джунглі зростили вони...
