Каранда Галина За сімома дубовими запорами...
За сімома дубовими запорами,
За десятьма замками знавіснілими,
За десятьма й семи пересторогами
Ховалось серце, горде та зневірене.
Над сімома дубовими запорами,
Над десятьма замками знавіснілими,
Злетіло над своїми ж заборонами
Уперте серце, спрагле та довірливе.
Щоб хоч хвилину милуватись зорями,
А потім знову з спаленими крилами
Сховатись за дубовими запорами,
За десятьма замками знавіснілими.
26.06.09
03.10.2013 03:22 © ... => Сон Блакитного Сонця |
мені колись оцю брат був під гітару підібрав так класно...))))) просто стало цікаво, чи різні люди побачать у вірші схожу мелодію, чи ні... якщо не в лом, звісно)))))) |
05.09.2011 19:13 Сашко Новік |
 гарно, правда замків мало виявилось))) що ж ту душу втримає? |
04.09.2011 21:57 © ... |
Дякую! Поеми не дуже люблю. А це пісня. Мелодія в голові є, а нот не знаю.... |
04.09.2011 21:39 Тарас Іванів |
 цікаво і гарно! Хотілося б продовження. Початок навіває на поему... |
04.09.2011 21:38 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже сподобалось! |