Каранда Галина Напившись кави до нестями...
Так, щоб чути стукіт власного серця.
Шукаючи потаємний зміст
В неримованих рядках,
Що випливають з порожньої
Безодні думок
Лише для того, щоб вкотре
Переконатись:
Змісту не може бути
Ні в чому.
Бо життя – це апріорі.
Це річ у собі.
Не потребує ні пояснень, ні доведень.
Ні питань. Ні відповідей.
Тим більше – виправдань.
І навіть, призабуті озерця
Колись рідних очей, що іноді
Приходять зі снів, вперто
Підкреслюють – змісту немає.
26.08.08
12.09.2013 00:21 Світлана Рачинська => © |
 В точку. Оце я сьогодні й зробила(три кави...) І сон, як рукою зняло."І навіть, призабуті озерця |
06.09.2013 00:08 Наталія Сидорак => © |
 Згідна з "Не потребує ні пояснень, ні доведень. |
09.09.2011 16:46 Оля Стасюк |
 Кави багато шкідливо - все ж наркотик, як і багато ліків, рослин і т. д... Кажуть, м"ята теж, якщо багато. Вірш сподобався. |
06.09.2011 20:25 Сашко Новік |
 Так. Ні змісту, ні рецензії, ні списку використаної літератури. Нема нічого крім того що є. а каву до нестями тепер не п"ю |
06.09.2011 16:24 © ... => Тарас Іванів |
Це Ви про життя чи про вірш? |
06.09.2011 13:31 Тарас Іванів |
 Ну білий, і білий...І дійсно, змісту немає, та мусимо. |